Контррозвідувальна діяльність передбачає можливість обмеження прав осіб шляхом проведення спеціальних заходів.
Однак їх здійснення уповноваженим органом на території власної держави та гарантування Конституцією прав осіб, вимагають отримання судового рішення (санкції) для тимчасового обмеження прав в цілях державної безпеки.
Ваші конституційні права, обмеження яких можливе на підставі рішення суду:
- Особиста недоторканість. Порушення – кримінальна відповідальність.
- Таємниця спілкування. Порушення – кримінальна відповідальність.
- Недоторканість приватного життя. Порушення – кримінальна відповідальність.
- Недоторканість житла, володіння особи. Порушення – кримінальна відповідальність.
- Недоторканість права власності. Порушення – кримінальна відповідальність.
Держава гарантує дотримання конституційних прав та свобод людини і громадянина при здійсненні контррозвідувальної діяльності. Не допускається обмеження прав та свобод людини і громадянина, крім випадків, передбачених законом. Інформація, що стосується особистого життя, честі та гідності людини, яка стала відома у процесі контррозвідувальної діяльності не підлягає розголошенню.
Звертаємо увагу, що правоохоронні та інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації України, незалежно від форми власності, в межах, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами, сприяють органам і підрозділам Служби безпеки України у проведенні контррозвідувальної діяльності в інтересах забезпечення державної безпеки.
Громадяни мають право у встановленому законом порядку отримувати письмові пояснення з приводу обмеження в ході здійснення контррозвідувальної діяльності їх прав і свобод та оскаржувати ці дії.
Посадові особи та співробітники органів і підрозділів Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Порушення прав і шляхи захисту
Взаємодія з контррозвідкою, зацікавленою у співпраці з вами або виконанні вами якихось дій, не завжди може вестися у джентльменський спосіб. Натомість передбачати застосування фізичної сили, нанесення тілесних ушкоджень, обмеження волі, свободи пересування, катування тощо. Подібні дії не мають законного виправдання, тому кваліфікуються законом про кримінальну відповідальність як кримінальні правопорушення. Однак часто негласний характер діяльності співробітників розвідувальних органів, дотримання умов конспірації та обмеження доступу до інформації про контррозвідувальну діяльність, операції, заходи (національна розвідка), суттєво ускладнюють встановлення осіб і притягнення їх до кримінальної відповідальності.
1. Органи досудового розслідування. Інших органів проведення розслідування для перевірки та збору доказів про факт кримінального правопорушення немає. Водночас, встановлення обставин правопорушення вчиненого співробітником спецслужби не завжди вдається зробити слідчим та прокурорам, через супротив та необхідність отримання доступу до державної таємниці тощо. Тому цей шлях, попри свій основний характер потребує додаткових.
2. Омбудсман. Уповноважений Конституцію за правами людини має право невідкладного прийому усіма посадовими особами України, має право безперешкодного відвідування органів влади та усіх видів установ позбавлення волі та утримання, вимагати проведення перевірок та їх сприяння з боку інших органів влади, направляти до відповідних органів та установ обов’язкові до виконання акти реагування.
3. Парламентський контроль. Особливістю розвинених демократичних країн є запровадження демократичного контролю за діяльністю спецслужб, який здійснює профільний комітет парламенту шляхом отримання звітів, пояснень від спецслужб та проведення розслідувань щодо фактів грубого порушення національних інтересів, безпеки та прав людини співробітниками спеціальних служб. Нині в Україні парламентський контроль за діяльністю спеціальних служб недостатньо розвинений, зокрема через недостатню законодавчу урегульованість та зосередженість цих повноважень в руках президента.
4. Президентський контроль. Нажаль він існує, попри предметну неналежність цих питань до повноважень президента за своєю природою, законодавство визначає контролюючу функцію останнього за головним контррозвідувальним відомством. Також президент здійснює цей контроль всупереч Конституції шляхом фактичного делегування своїх повноважень Уповноваженому за поточною діяльністю СБУ. Попри суперечливий характер конституційної природи цього варіанту, він має місце і може бути використаний для захисту права та свободи людини.
5. Відомчий контроль. Співробітники СБУ нині є військовослужбовцями на яких поширюється дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. За вчинення дисциплінарного проступку до співробітника СБУ може бути застосовано стягнення від зауваження до звільнення з військової служби.