25 серпня розпочнеться підготовче провадження у справі за фактом вбивства журналіста Павла Шеремета. Резонансна справа є одним з лакмусів для спроможності влади відреагувати, знайти і покарати винних за зухвалий злочин публічної людини. На жаль бути вбитим якщо ви навіть публічна людина, в центрі столиці нашої країни є реальним ризиком, який продовжує існувати. Оскільки влада, через свою корумпованість та заангажованість, не має можливості і бажання забезпечувати невідворотність покарання та справжню безпеку. А це своєю чергою лише посилює ймовірність вчинення таких злочинів.
Тому на лаві підсудних у справі опинилися волонтери, музикант Андрій Антоненко, військовий лікар Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. Люди, які мали своє приватне життя, допомагали країні, добровольцям, в один момент стали жертвами.
Потреба демонструвати результати і виправдовувати залишення Міністра внутрішніх справ Авакова на посаді, змусили Зеленського мотивувати правоохоронців показати результат зокрема по “справі Шеремета”.
Однак, продемонстрований на брифінгу 12 грудня результат і в подальшому зібрані та відкриті стороні захисту докази вказують на його надуманість, тобто безпідставність. І якщо це допустимо при опрацюванні версій вчинення злочину, то аж ніяк при прийнятті рішень щодо притягнення осіб до відповідальності.
Адже зібрані слідчими докази викликають більше питань ніж відповідей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення: хто справжні виконавці, організатори? яка мета вчинення вбивства журналіста? чи дійсно слідство вважає за можливе повідомляти про підозру та обвинувачувати людей при наявних доказах? тощо.
При наявних доказах сторона обвинувачення мала б закрити провадження, зокрема відносно військового медика – волонтера Яни Дугарь з огляду на:
- Під час злочину Яна Дугарь перебувала за місцем проходження військової служби у Донецькій області, що підтверджується внутрішньою документацією військового госпіталя де остання проходила військову службу та показами як мінімум 10-х свідків серед яких, пацієнти, колеги та керівництво госпіталю;
- Яна Дугарь не була членам організованої групи яка вбила Павла Шеремета і навіть не була знайома на той момент з іншими особами які переслідуються у цій справі;
- Яна Дугарь не мала визначеного слідством мотиву створення в суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту, що зокрема підтверджується результатом психофізіологічної експертизи із поліграфом.
При цьому, позиція слідчих та прокурорів щодо участі Яни Дугарь у злочині, фактично, грунтується лише на продемонстрованих на брифінгу відео невстановленої дівчини – розвідниці та висновку комплексної судової психологічної експертизи. Цією експертизою, шляхом накладення зображення (не описка) Яни Дугарь на зображення розвідниці у фотошопі, було встановлено, що це може бути одна і та сама особа. І це попри суперечності у самому висновку і вказівки на недостатню чіткість зображення розвідниці.
Стороною захисту було ініційовано надання рецензії іншими експертами щодо вказаної судової психологічної експертизи, якою встановлено її необ’єктивність та незаконність.
Більше того, розвідниця на відміну від Яни Дугарь має іншу статуру, ходу, зовнішність, не має татуювань і нижче зростом на 5-7 см.
Інших доказів причетності Дугарь до вчинення злочину, навіть телефонних з’єднань з іншими “фігурантами” у період можливої підготовки та вчинення злочину слідчими не встановлено.
Відтак слідчі та прокурори не мали підстав затримувати Яну Дугарь, повідомляти їй про підозру, клопотати про застосування запобіжних заходів та висувати обвинувачення. Попри це слідчі ініціювали переслідування останньої.
Зокрема, перед повідомленням про підозру відносно Яни Дугарь необгрунтовано здійснювалося спостереження, зняття інформації з телекомунікаційних мереж, негласне проникнення до житла, встановлювалося місцезнаходження радіоелектронних засобів та аудіо-, відеоконтроль без її відома. І все це за рахунок санкцій слідчих суддів, які задовольняли необгрунтовані клопотання слідчих, які подекуди містили недостовірні відомості, зокрема щодо знайомства Дугарь з іншими потенціними фігурантами справи до моменту злочину.
Тому логічно, що і ініціювання кримінального переслідування Яни Дугарь здійснено з порушенням законів. Власне, розслідування проведено таким чином, що у підготовчому засіданні лише захисниками Яни Дугарь планується заявити більше двадцяти скарг та заперечень на дії та рішення слідчих, прокурорів та слідчих суддів.
Невід’ємною складовою справи є упередженість слідчих та прокурорів зокрема відносно Яни Дугарь. Зокрема, керівник групи прокурорів, після включення у справу, вже наступного дня погодив зміну підозр та повідомлення нових Андрію Антоненко, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь. А через день прийняв рішення про виділення матеріалів провадження щодо вказаних “фігурантів” та закінчив досудове розслідування. І це при обсягах матеріалів справи приблизну 50 000 сторінок, значної кількості речових доказів, носіїв інформації та експертиз, що потребувало б не швидкого ознайомлення, якого схоже так і не відбулося.
А коли на четверту річницю вбивства Павла Шеремета, захисники заявили клопотання про закриття справи щодо Яни Дугарь у зв’язку з дійсно відсутністю складу злочину, а точніше жодного відношення до злочину Яни. З наведенням достатнього обсягу доводів та доказів, прокурор лише спромігся зазначити що не вбачає підстав узв’язку з повідомленням про підозру і висуненням обвинувачення. Така упередженість лише підтверджує штучність переслідування представлених на брифінгу “фігурантів”.
Говорити про упередженість поліції та Офісу Генерального прокурора у справі можна довго, але направлення її до суду, обумовлює потребу зосередитися вже на суддях і роботою з доказами та оцінкою активностей сторони обвинувачення на стадії розслідування.
Залишається сподіватися на адекватну оцінку доказів та доводів сторін у справі Шевченківським судом Києва і зміну керівництва Міністерства внутрішніх справ.