Потенціал у сферах оборони, науки і техніки є об’єктом захисту контррозвідки.
Накопичення та реалізація країнами достатнього потенціалу в науці забезпечила їх успіх та відрив у багатьох сферах, вивівши їх економіки на інноваційний рівень. Однак прагнення опонентів у боротьбі за ресурси і добробут, при недостатньому рівні розвитку власної науки, штовхає їх до економічного шпигунства. Нині саме економічне шпигунство є ключовим полем роботи контррозвідок провідних, зокрема, європейських країн, які серед флагманів наукових галузей.
Розвиток науки і формування відповідного потенціалу, обумовлює в значній мірі загалом національну безпеку і економічну зокрема. Адже часто слугує перевагою для продуктів і умовою розвитку секторів, галузей економіки, що сприяє притягненню інвестицій.
Недостатня увага розвитку і збереженню власного наукового потенціалу призводить до відсталості економіки, а відповідно втрати країною економічної безпеки. Згідно інформації Стратегії економічної безпеки України, протягом 2010 – 2019 стан економічної безпеки оцінювався як незадовільний із погіршенням показників практично за всіма складовими до небезпечного рівня у 2012 та 2014 – 2015. Середнє значення рівня економічної безпеки за цей період становило 40 % – зона рівня незадовільного стану. У 2019 рівень економічної безпеки України становив 43 %, а за підсумками першого півріччя 2020 – 41 %.
Об’єкти захисту:
- військово-промисловий комплекс;
- важливі, провідні державні і приватні підприємства та науково-дослідні установи.
Ризики та загрози:
- диверсії з боку Російської Федерації на стратегічних, оборонних підприємствах України;
- шпигунство у науково-технічній, оборонній сферах;
- вербування та переманювання висококваліфікованих та перспективних спеціалістів точних наук.
Завдання Служби безпеки України:
- попередження, або виявлення та припинення шпигунства у науково-технічній, оборонній сферах;
- попередження, або виявлення та припинення вербування висококваліфікованих спеціалістів іноземними спецслужбами.