Інформація

Інформаційна безпека – стан захищеності за якого належним чином забезпечується конституційні права і свободи людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, доступ до достовірної та об’єктивної інформації.

Ризики та загрози інформаційній безпеці України

1. Інформаційний вплив Російської Федерації як держави-агресора на населення України

Російською Федерацією використовуються нові активні заходи, у тому числі міжнародного характеру, щодо легітимізації спроби анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, заперечення своєї участі у війні на території Донецької та Луганської областей та посилення адвокаційної кампанії за зняття санкцій, запроваджених у зв’язку з порушенням Російською Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України. Задіяння у цьому процесі Російською Федерацією всіх її спроможностей (політичних, інформаційних, економічних, розвідувальних та інших) залишається особливо небезпечним викликом для України.

2. Інформаційне домінування Російської Федерації як держави-агресора на тимчасово окупованих територіях України

Державою-агресором застосовуються методи тотального придушення свободи слова, контролю над редакційною політикою засобів масової інформації та інформаційних ресурсів на цих територіях. Російською Федерацією розгорнуто безпрецедентну інформаційну кампанію, постачається потужне передавальне обладнання, блокуються українські інформаційні ресурси, створюється альтернативна викривлена інформаційна реальність, побудована на наративах держави-агресора, здійснюються регулярні переслідування незалежних журналістів в АР Криму, Севастополі та переслідування за перегляд українського контенту на території ОРДЛО.

3. Спроби маніпуляції свідомістю громадян України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України

Стратегічний курс України на членство в ЄС та НАТО є пріоритетами національних інтересів та безпеки України, що закріплено у Конституції України. Переважна більшість громадян підтримує курс. Водночас здійснюються спроби маніпуляції свідомістю громадян України шляхом поширення міфів та дезінформаційних (деструктивних) стереотипів щодо ЄС і НАТО з метою послаблення консолідації суспільства щодо зовнішньополітичного курсу України, гальмування проведення реформ.

4. Обмежені можливості реагувати на дезінформаційні кампанії

Деструктивна пропаганда, поширення дезінформації як ззовні, так і всередині України застосовуються державою-агресором з метою підриву
стійкості суспільства та інформаційної дестабілізації держави. Водночас ефективна система реагування на такі виклики в Україні досі не створена, не забезпечено функціонування розвиненої національної інформаційної інфраструктури, що обмежує можливість належним чином протидіяти інформаційній агресії з метою захисту національної безпеки та реалізації національних інтересів України.

Завдання Служби безпеки України

  • виявляти та ініціювати питання про блокування інформаційних ресурсів, які поширюють неприховану антиукраїнську, проросійську пропаганду;
  • здійснювати заходи спрямовані на попередження кіберзагроз та кібершпигунства;
  • здійснювати моніторинг спеціальними методами і способами вітчизняних та іноземних засобів масової інформації та Інтернету з метою виявлення загроз національній безпеці України в інформаційній сфері;
  • протидіяти проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації.
 
Джерело: Стратегія інформаційної безпеки, затверджена Указом Президента України від 28.12.2021 № 685/2021.