Розвідувальна діяльність – спеціальний вид діяльності, який складається з системи гласних і негласних заходів і спрямований на виконання завдань розвідки.
Завдання розвідки:
- Сприяння реалізації національних інтересів України.
- Протидія зовнішнім загрозам національним інтересам України.
- Забезпечення політичного керівництва країни розвідувальною інформацією щодо національних інтересів України.
Розвідувальні органи державної влади України:
- Служба зовнішньої розвідки України
- Головне управління розвідки Міністерства оборони (військова розвідка)
- Підрозділи Державної прикордонної служби України
Функції розвідки:
- добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації політичному керівництву країни;
- проведення гласних і негласних заходів з метою сприяння реалізації національних інтересів України;
- участь у забезпеченні безпеки закордонних дипломатичних установ України;
- виявлення та визначення ступеня зовнішніх загроз національній безпеці України та організація і проведення спеціальних (активних) заходів щодо таких загроз;
- участь у боротьбі з тероризмом, протидії розвідувально-підривній діяльності проти України та транснаціональній організованій злочинності, що становлять зовнішню загрозу національній безпеці України;
- участь у заходах державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання;
- співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями.
Особливість розвідувальної діяльності – здійснюється переважно за межами території власної країни. Можливо також на території власної країни у випадку необхідності отримання відомостей чи вжиття заходів в цілях розвідувальної діяльності.
Заходи розвідувальної діяльності:
Виражається розвідувальна діяльність у заходах гласного і негласного характеру щодо пошуку, виявлення та отримання інформації та відомостей, що складають інтерес для розвідки безпосередньо або за допомогою технічних засобів: спостереження, обстеження місць речей, прослуховування, фіксація, проникнення, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, інформаційних систем тощо. А також сприяння іншим особам, організаціям враховувати національні інтереси України.
Розвідувальна діяльність здійснюється негласно (без розголошення належності до розвідки). Оскільки виконання завдань розвідки іншим чином неможливо. У разі розголошення належності є високий ризик бути затриманим та притягнутим до кримінальної відповідальності (шпигунство – тяжкий злочинів), або бути завербованим, наприклад, в обмін на непритягнення до кримінальної відповідальності, але з подальшим вчиненням дій на шкоду власній країні.
Повноваження національної розвідки досить обширні, що виправдано її завданнями і функціями, однак для кращого розуміння слід відзначити такі:
- використовувати співробітників під прикриттям;
- здійснювати конфіденційне співробітництво з особами;
- утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати структури прикриття;
- виготовляти та використовувати засоби прикриття;
- здійснювати контрольоване пересування осіб чи контрольоване переміщення предметів через державний кордон України;
- здійснювати опитування осіб, у тому числі з використанням технічних засобів реєстрації реакцій людини;
- здійснювати спеціальне оброблення інформації з відкритих джерел, інформаційних систем, обліків, реєстрів, баз даних;
- вживати заходів щодо технічного, криптографічного та інших видів захисту інформації, протидії технічним розвідкам;
- створювати і використовувати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та оперативні обліки для забезпечення розвідувальної діяльності;
- отримувати інформацію від державних органів, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до їх інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних тощо.
Спеціальний Закон України «Про розвідку“