Діяльність спецслужби передбачає високу міру використання людського ресурсу для потреб агентурної, оперативної, аналітичної роботи та експертної роботи у багатьох сферах.
Враховуючи кількість завдань відомства та обсяг ризиків для країни, СБУ потребує штату працівників не менше 15 тисяч. Укомплектування відомства такою кількістю кваліфікованих спеціалістів нині є складним завданням, що попри різноманітність причин, не знімає такого завдання. У зв’язку з цим нинішній стан кадрового аспекту відомства у скрутному становищі. Відсутня необхідна різноманітність спеціалістів (перекладачів, спеціалістів точних наук, інформаційних технологій), натомість зберігається радянська система підготовки кадрів заснована на пасивному очікуванні, ригідності програми та орієнтацію на роботу для персоналу.
Такий порядок речей позбавляє відомство розраховувати на залучення кваліфікованих спеціалістів та перспективної молоді до роботи у відомстві для добробуту країни. Зміни потрібні системні і виходять далеко за потребу елементарно підняти розмір винагороди та демілітаризації служби.
1. Рекрутинг. Потрібно нарешті почати цим займатися
Недостатній освітній рівень та відтік кадрів закордон формують кадровий дефіцит в країні. Ситуація погіршується недостатнім рівнем матеріального забезпечення та відсутністю кар’єрних перспектив в державному секторі. Відтак залучення перспективної молоді є оптимальним шляхом.
Однак враховуючи різноманітність спеціалістів, яких потребує спецслужба, доцільним є пошук та залучення студентів, випускників з профільних закладів. Подібна практика дуже поширена і набуває нового оберту в країнах НАТО. Молодь шукають починаючи зі шкільної парти, що також виправдано потребами конспірації та безпеки.
2. Підготовка. Потрібно відмовитися від старої, радянської системи
Професійно-технічний рівень. Контррозвідувальна діяльність не має і не потребує вищого освітнього рівня. По суті це професійно-технічна освіта. Відтак закладу підготовки кадрів для підготовки контррозвідників не потрібен статус ВНЗ. Натомість підготовка керівного складу у сфері національної безпеки може задовольнятися магістерською програмою освіти.
Поетапність. Служба безумовно має ієрархічність. Рівень посад передбачає вимоги до рівня компетенції: вище посада – потрібна краща компетенція. Якщо для контррозвідника, оперативника достатньо професійно-технічної освіти, то юрист, філолог, чи хімік потребують вищої освіти. Вищий керівний склад потребує магістерського рівня освіти. Відтак вимагати від усіх наявності вищої освіти є безглуздим.
Швидкість та інтенсивність. Кадрова основа спецслужби – агенти (оперативники). Професійно-технічна освіта не вимагає 3,5 роки бакалаврату, як нині. Достатня підготовка може здійснюватися за 6 місяців.
Цивільний характер. Служба в не військовій контррозвідці по суті є цивільною, бо не передбачає потреби в оперативно-бойовій діяльності.
Відтак підготовка кадрів за виключенням спецпідрозділів не потребує військової підготовки. Нинішнє законодавство, система заохочення і умови спроможні задовольняти потреби внутрішньої безпеки.
Конспіративність. Умова не лише роботи, але й підготовки контррозвідників, оперативників. Нині відомчий освітній заклад СБУ, через місцерозташування, високоповерхову забудову міста та відсутність вимог конспірації курсантів не спроможний забезпечувати цю умову.
3. Служба. Рівні і прийнятні умови для всіх
Доступність. Служба в СБУ має бути доступною для жінок. Людей з інвалідністю не потрібно недооцінювати.
Конкурси на частину посад. Наявність кар’єрних ліфтів відіграє важливе значення для заохочення та задоволення потреб самореалізації співробітників та сприяння розвитку професіоналізму, як умови просування по службі. Водночас, враховуючи специфіку роботи спецслужби, обумовлену необхідністю відповідального виконання завдань та дотримання умов конспірації, а також потребами внутрішньої безпеки, можливість запровадження конкурсів на усі, або більшість посад несе ризики. Відтак доцільним розглядати конкурси на частину посад, наприклад керівного складу середньо ланки.
Демілітаризація. Цивільна контррозвідка та оперативна робота не передбачає оперативно-бойової діяльності, якою займаються військові
формування. Тому статус військової служби для виконання завдань останньої не потрібен. Натомість це слугує можливістю обмеження прав співробітників та зловживань з боку керівництва. Відтак військова служба в СБУ за виключенням для співробітників спецпідрозділів для ліквідації терористичних та інших загроз не потрібна.
Професіоналізм. Він потребує відповідного середовища і умов: конкуренція, цінування, стимули. Нині служба далека від сприятливих умов
професіоналізму, що обумовлено хронічною недооцінкою, байдужістю та зосередженістю керівництва на інших речах.
Достатня винагорода. Забезпечення безпеки основ державності вимагає інтелектуальної, психологічної та фізичної праці. Специфіка роботи
спецслужби накладає відбиток на життя та здоров’я співробітників, що потребує достатньої та гідної компенсації. Нині низький рівень забезпечення співробітників рядового та початкового керівного складу впливає на мотивації і навіть доброчесність.
4. Штат 27 000. Потрібно скорочувати
Нинішня кількість штату обумовлена наступними деструктивними обставинами:
- здійснення контррозвідувальної, оперативно-розшукової діяльності у сферах економіки, корупції, оргзлочинності;
- розслідування кожного року в середньому 3327 справ з яких 59,7% не стосуються держбезпеки;
- значна кількість відомчих підприємств, установ, які не забезпечують державної безпеки;
- недостатні технологічні спроможності відомства, що обумовлює потребу використання більшого людського ресурсу;
- недостатня кваліфікованість значної частки працівників, що обумовлює потребу використання більшого людського ресурсу;
- престижністю працевлаштування дітей та близьких у колах екс-співробітників та правоохоронців.
Вирішення наведених, деструктивних явищ, дозволило б скороти штат на 10 000.