БЕЗПЕКА

Безпека – базово необхідний стан держави і суспільства та умов їх існування і життєдіяльності.

Визначаючи зміст безпеки, більшість науковців характеризують його, як стан відносин при якому відсутня небезпека, можливе нормальне функціонування і розвиток соціальної системи, здатність протистояти тиску та агресії ззовні, а також загальна стійкість та стабільність системи.

Досягнення стану безпеки можливе шляхом задоволення відповідних потреб суспільства і держави для існування і розвитку. Багатосторонність, взаємопов’язаність та широта буття соціального, обумовлює різноманітність цих потреб від фізіологічного до духовного характеру. Враховуючи їх важливість і масовість вони мають загальний для країни характер, визначаючи їх категорією як об’єктів загального прагнення. Інакше кажучи загального інтересу, який з огляду на охоплення дозволяє визначати їх як національні.

Кожна країна має багато спільних національних інтересів, що посилюється процесом глобалізації та поширенням ідеї космополітизму, однак з огляду на власну історію та географію кожна країна, нація, мають унікальні духовні, культурні потреби. Різноманітність сфер життєдіяльності та умов існування країн обумовлює також значну різноманітність у кількісно-якісних характериститах їх національних інтересів, а значить міру зусиль і характер поведінки при досягненні цих потреб. Відтак задоволення національних інтересів є базовою умовою безпеки країни і слугує базовим полем міжнародного протистояння за існування та розвиток.

Національні інтереси України – прагнення держави та народу до задоволення потреб свого існування, життєдіяльності та розвитку.

Україна – незалежна, суверенна, демократична, правова і соціальна держава з визначеним конституційним ладом та індивідуальними і колективними правами її населення, що є вихідними умовами формування національних інтересів.

Адже кожен має право на свободу, використання національних природних ресурсів, трудову чи творчу самореалізацію, участь у політичному житті тощо. Держава своєю чергою має обов’язки захищати нас від військової загрози, надавати медичну допомогу, сприяти отриманню освіту, пошуку роботи тощо. Однак цілком природньо і правильно, що більшість наших прав не є персоніфікованими, що національні об’єкти є спільними. Водночас реалізації їх у часі, який обумовлює зміну навколишнього середовища, формує потреби об’єктивного характеру до яких ми прагнемо, що й складають категорію національних інтересів.

Усталеними сферами життєдіяльності, а відповідно національних інтересів є духовна, правова, політична, економічна, екологічна, енергетична, соціальна, культурна, освітня, демографічна, інформаційна, оборонна тощо. Національні інтереси України за сферами можна виділити, зокрема наступні:

• духовна: підвищення міри просвітницької діяльності важливості духовного, сприяння формуванню моральних цінностей, створення матеріальних умов духовного розвитку тощо.
• культурна: ідентифікація та популяризація сучасної самобутності та унікальності українців, підтримка культурного коду українців, просвіта історичних міжнаціональних відносин, патріотична просвіта та залученість серед національних меншин, активізація культурного обміну зі стратегічними партнерами тощо.
• правова: утвердження верховенства права, актуалізація та деполітизація законодавчої бази, ширше використання програмного методу законотворчості тощо.
• політична: забезпечення стабільності демократичного режиму, збільшення міри залученості громадян до політичного життя, зменшення впливу закордонних країн зокрема держав-агресорів на політичне життя тощо.
• оборонна: підвищення професійності військовослужбовців, достатнього їх забезпечення, розвиток воєнно-промислового комплекту, досягнення достатніх спроможностей самостійного протистояння військовим загрозам сусідніх держав, забезпечення миру в регіоні тощо.
• енергетична: припинення закупівлі енергоносіїв у держави – агресора, розвиток відновлювальних джерел енергії, зменшення використання природних ресурсів, зменшення залежності від окремих видів енергетики та підприємств.
• економічна: забезпечення рівної конкуренції, демонополізація секторів та галузей економіки, залучення інвестицій, зменшення інфляції, збільшення національних економічних спроможностей тощо.
• екологічна: збереження існуючих природних ресурсів та відтворення використаних, заповідання цінних територій, зменшення кількості потрапляння у середовище забруднюючих речовин, переробка сміття тощо.
• соціальна: підвищення рівня соціальних стандартів, розвиток інфраструктури та сфер обслуговування.
• освітня: покращення якості середньої та вищої освіти, подолання корупційної культури, залучення та широка підготовка висококваліфікованих спеціалістів у різних запитуваних сферах тощо.
• демографічна: збільшення народжуваності та тривалості життя, як умови збільшення кількісно-якісних умов формування людського капіталу, розвиток міжнаціональних відносин українців з національними меншинами, зменшення відтоку молоді та спеціалістів до інших країн тощо.
• інформаційна: демонополізації та деолігархізація інформаційних ресурсів, попередження пропаганди держави-агресора, підтримка незалежних та професійних інформаційних ресурсів, залучення молодої аудиторії до інтелектуального, національного контенту тощо.

Наведені національні інтереси мають змістовний характер, що потребує реалізації за рахунок інструментарію та механізмів, якими слугують не лише внутрішньодержавні, але що пропорційно значенню самодостатності країни – міжнародні.

Національні інтереси України на міжнародній арені у загальному вираженні є покращення іміджу, набуття реальної суб’єктності, розвитку партнерських відносин зі стратегічними партнерами, забезпечення відповідальності держав-агресорів, сприяння виконанню державами своїх зобов’язань та раціональний розподіл світових ресурсів тощо.

Реалізації національних інтересів України є завданням усієї країни з безумовно лідируючою позицією держави. Ключовими суб’єктами реалізації національних інтересів є політичне керівництво, система органів виконавчої влади та спеціальні служби, які займають особливе положення, оскільки зосереджені на попередженні формування несприятливих умов і перешкод та формуванні сприятливих умов для реалізації національних інтересів України шляхом проведення розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.