Потреба реформи СБУ – крок на шляху до розбудови держави і набуття реальної суб’єктності України. Суверенної, незалежної, стабільної держави. Безпечного простору і надійного міжнародного партнера.
Без реформи СБУ, тобто органу внутрішньої безпеки, Україна не матиме такої можливості. Нинішня модель спецслужби позбавляє її незалежності, розвитку та ефективності. Обумовлює підпорядкованість президенту, займає невластивою функцією розслідування злочинів та непрофільними сферами боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Зберігає застарілі уявлення про діяльність спецслужби, підготовку та набір кадрів і кар’єру.
Служба безпеки – має бути ключовим органом у сфері внутрішньої безпеки держави. Зосереджуватися на внутрішній розвідці, аналітиці, збереженні таємної інформації та попереджені небезпеки державній безпеці та національним інтересам.
Функції Служби безпеки
Оптимальний набір функцій СБУ визначено Законом України “Про національну безпеку”:
1) протидія розвідувально-підривній діяльності проти України;
2) боротьба з тероризмом;
3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури;
4) охорона державної таємниці.
Функцію СБУ – розслідувати злочини – доцільно передати іншим органам розслідування, головним чином Національній поліції та Державному бюро розслідувань.
Причина – потреба розподілу сфер діяльності між правоохоронними органами для уникнення прямого ризику зосередження впливу та підвищення корупційних ризиків.
Повноваження Служби безпеки
Обсяг повноважень спецслужби повинен бути оптимальним і корелюватися з її функціями та завданнями. Адже недостатність повноважень – неефективна спецслужба – незахищені національні інтереси та державна безпека. Завеликий обсяг повноважень – порушення прав інших осіб, корупція та зловживання.
Водночас національна безпека – стан захищеності який передбачає подолання ризиків у різних сферах. А це різні сфери життєдіяльності які потребують обережної уваги спецслужб. Тому арсенал повноважень відомства повинен мати достатній та актуальний спектр, але не перешкоджати та не дублювати сфери діяльності інших органів:
- організація та контроль у сфері державної таємниці – зменшити нинішннй обсяг повноважень зокрема в частині формування зводу відомостей державної таємниці;
- припинити сприяння Державній прикордонній службі у захисті державного кордону;
- припинити контррозвідувальне впровадження осіб на посади державної служби категорії “А”;
- конкретизувати профілактику правопорушень у сфері державної безпеки з дотриманням дискреційності повноважень колегіальних органів та посадових осіб, свободи підприємницької діяльності та приватного життя;
- ліквідадувати функції військової контррозвідки;
- визначити умови для можливості надання президентом доручень Службі;
- мінімізувати фізичну участь відомства у захисті об’єктів критичної інфраструктури;
- забезпечити дієвість повноважень служби щодо надання рекомендацій з приводу порушення національних інтересів / державної безпеки шляхом можливості перегляду їх рішень / бездіяльності третіми особами;
- наділити повноваженнями та спроможностями збирати, систематизувати, формувати бази даних та працювати з широким обсягом електронної інформації та інформації отриманої оперативним шляхом.
Безумовно, обмеження свободи та особистої недоторканності, приватності життя, недоторканності житла і права власності, таємниця спілкування, повага до людської гідності та інших основоположних прав можливе у разі крайньої необхідності і з дотриманням гарантій визначених Конституцією.
Варто враховувати що доцільність наділяти багатьма повноваженнями Службу залежить від ліквідації функції розслідування злочинів.
Керівництво Служби безпеки
Ефективність відомства у значній мірі залежить від фаховості керівництва. А фаховість керівництва від оптимально визначених вимог та умов зайняття керівних посад. Цілком очевидно, що кращий підбір здійснюється шляхом проведення конкурсу з оцінкою компетенції, психологічних відповідностей та незначною мірою дискреції для врахування персональних спроможностей кандидата.
Вимоги до кандидатів мають забезпечувати достатність кваліфікації та досвіду осіб для обрання гідних кандидатів. Крім того такі кандидати повинні мати хорошу репутації, відсутність судимостей та обґрунтованих підозр щодо діяльності в інтересах інших держав чи осіб.
Голова. Вимоги до кандидатів: вік – 35 років; проживання в Україні протягом останніх 10 років; високі морально-ділові якості; доброчесність;
досвід роботи (в роках): загальний – 10; галузевий (держбезпека, оборона) – 5; керівний – 5;
Порядок призначення: ВРУ за поданням Президента, який обирає кандидата серед трьох переможців відкритого конкурсу.
Строк повноважень (гарантія незалежності): 4-6 років.
Порядок звільнення: більшістю конституційного складу ВРУ за поданням президента або з ініціативи ⅓ складу ВРУ.
Заступники голови. Кількість заступників: 1 перший (заміняє голову); до 3-х заступників.
Вимоги до заступників: проживання в Україні протягом останніх 5 років; високі морально-ділові якості; доброчесність;
досвід роботи (у роках): галузевий (держбезпека, оборона та/або у галузі права) – 7; керівний – 3;
Порядок призначення: головою СБУ за погодженням з Президентом з можливістю проведення конкурсу (для формування команди кваліфікованого голови). Призначення безстрокове.
Порядок звільнення: головою СБУ.
Керівники управлінь / департаментів. Вимоги до кандидатів: профільна вища освіта; проживання в Україні протягом останніх 7 років; високі морально-ділові якості; доброчесність;
досвід роботи (у роках): галузевий (безпека та оборона, профільні сфери: фінансова аналітика, кібербезпека тощо) 7; керівний досвід роботи 3;
Порядок призначення: головою СБУ за результатами відкритого конкурсу. Призначення безстрокове.
Порядок звільнення: головою СБУ. Серед підстав – неефективність.
Служба
Ефективність відомства, яке складається з декількох тисяч чи більше осіб сильно залежить від їх фаховості та доброчесності. Особливо органу внутрішньої безпеки. Особливо в державі з високим рівнем корупції та випадками зради національним інтересам з боку вищих посадових осіб держави.
Тому повноцінна реформа Служби безпеки без зміни порядку та умов служби видається малоймовірною. А забезпечення Служби патріотичними, кваліфікованими, мотивованими кадрами є непростим завдання сьогодення, яке потребує не лише підвищення оплати праці, а політичної волі здійснити повноцінну трансформацію відомства.
Водночас сама служба: підготовка, відбір, проходження служби, забезпечення тощо; також потребує суттєвих змін та оптимізації для створення сприятливіших умов залучення та утримання кваліфікованих кадрів.
Підготовка та відбір кадрів. Важливий недолік сьогодні – це підготовка вузькоспеціалізованих кадрів в одноманітному середовищі, що унеможливлює збагачення професійного середовища Служби для її розвитку. Водночас робота в Службі безпеки без перебільшень, в основному, потребує набуття навичок оперативної роботи, контррозвідувальної, чи агентурної справи. Які не потребують сьогоднішньої підготовки у декілька років і набуття спектру знань суттєво ширшого від базової програми вищої освіту.
Тому підготовку кадрів слід здійснювати серед осіб, які вже здобули базову вищу освіту за відповідними діяльності Служби напрямками: державна, національна безпека, кібербезпека, системний аналіз, економіка, фінансова справа, право, психологія, хімічні технології та інженерія, телекомунікації та радіотехніка тощо.
Місцем проведення такої підготовки може бути відповідний центр підготовки на базі академії СБУ. Тривалість підготовки залежно від майбутнього напрямку роботи може варіюватися до 12 місяців, що дозволяло б оволодіти необхідними знаннями у сфері державної і національної безпеки, оперативної та контррозвідувальної справ, поводження зі зброєю тощо.
Набір до центру має здійснюватися на відкритій конкурсній основі з урахуванням розумових, когнітивних здібностей, психологічної відповідності, стану здоров’я та фізичної форми. Проходження підготовки також має передбачати проходження проміжного оцінювання з можливістю відсіювання осіб, які не відповідають вимогам компетентності, продуктивності тощо.
Успішне проходження підготовки має передбачати надання пропозиції проходження служби у відомстві відповідно до наявної кількості вакансій, або зарахування до резерву на строк до одного року. Оформлення відносин слід здійснювати на контрактній основі для забезпечення стабільності кадрового складу Служби – 2-5 років.
Важливою складовою реформи є демілітаризація служби СБУ для позбавлення керівництва можливістю зловживати своїм службовим становищем і обмежувати права працівників. А також відсутністю її потреби через переважно цивільний характер служби.
На рівні закону, у зв’язку з демілітаризацією служби, а відповідно припинення дії Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, варто визначити види та підстави дисциплінарних стягнень, який би забезпечував достатню незалежність працівників, але передбачав можливість заохочення та покарання. Рекомендовані стягнення: догана; позбавлення премії на строк до 6 міс; заборона підвищення по службі строком на 1 рік; звільнення.
Оплата праці є важливим ресурсом незалежності та мотивації. А скорочення штату Служби сприяє такій можливості.
Оплата праці: голова СБУ – 60-80 прожиткових мінімумів;
заступники голови СБУ, керівники головних управлінь, департаментів – 35-50;
керівники відділів – 25-35; співробітники / оперативники – 12-25.
Премія в межах 20% окладу на місяць.
Контроль
Основу контролю за діяльністю СБУ має здійснювати Верховна рада – профільний комітет. Без створення додаткових дорадчих органів. Щорічно і у випадку термінової необхідності, якою могла б бути зірвана операція вагнерівців.
Дієвість парламентського контролю має забезпечуватися реальними важелями – ініціювання питання про звільнення керівництва Служби у разі неефективної роботи. І передбачати можливість дослідження таємної інформації, вимагати звітування керівництва СБУ, залучення експертів для надання пояснень, надання оцінки діяльності СБУ.
Перегляду потребує роль президента у діяльності відомства. Адже попри віднесення до звичної вертикалі президента, спецслужба це орган виконавчої гілки влади. Але переведення Служби в підпорядкування Кабінету Міністрів наразі є різким кроком державотворення. Тому доцільно обмежити контролюючі повноваження президента щодо діляьності відомства.
Менеджмент
Ефективність системи – це менеджмент, основу якого складають планування та координація діяльності для досягнення певних завдань чи, що більш актуально для Служби, протидії загрозам. Відтак, важливою складовою для діяльності СБУ вбачається програмно-планувальне забезпечення. Спрямоване не лише на вчасне відвернення, а й моніторинговий супровід процесів розвитку держави, як потенційно вразливих місць національних інтересів.
Законом “Про національну безпеку” питанню планування обгрунтовано присвячено цілий розділ. Стратегія національної безпеки, кібербезпеки, розвідувальна програма тощо є важливими організаційними інститутами діяльності органів безпеки та оборони. Водночас доцільність дотримання та слідування СБУ цим документам у своїй діяльності сильно залежить від їх змістовності, обгрунтованості, послідовності та детальності. Натомість, планування діяльності безпекового відомства доцільно узгоджувати з загальним розвитком держави і окремих його інституцій.
Відтак вбачається потреба визначення на рівні закону планування керівництвом СБУ своєї проактивної діяльності на основі програмних, стратегічних документів держави з подальшим звітування перед ВРУ.
Важливим питанням в контексті глобалізму та євроатлантичного вектору є співпраця з партнерами з країн НАТО та Європейського союзу. Відповідно до рекомендацій ПАРЕ 1713 від 2005 року, слід визначити цілком обгрунтовану та потрібну обом сторонам можливість взаємодії зі спецслужбами іноземних, зокрема західних країн для спільній протидії загрозам державної безпеки.
Уваги потребує також матеріально-технічний стан ресурсів СБУ. Техніка, транспорт, зброя тощо необхідні інструменти діяльності спецслужби. Чим вище їх якість, ресурсність і можливості, тим вище спроможності відомства. Розмір фінансування протягом останніх десяти років вказує на гостру потребу широкого, суттєвого оновлення матеріально-технічної бази з постійним оновленням техніки. Безумовно це витрати, однак витрати, які у поєднанні з орієнтацією керівництва держави на суб’єктність України та її розвиток принесуть суттєво більше користі.